11 травня в Києві відбулося урочисте закриття змагань фінальної частини турніру пам'яті Валерія Лобановського серед команд середніх шкіл столиці України, які було організовано фізкультурно-оздоровчим центром «Голосієво» та Федерацією футболу України.  

13 травня 2002 року назавжди залишиться одним із найтрагічніших днів в історії київського «Динамо», коли пішов із життя видатний тренер та Герой України. В дні пам’яті, коли ми згадуємо Валерія Лобановського, у столиці пройшов футбольний турнір на його честь.

За підсумками матчів, які проходили з 15 квітня по 11 травня і в яких узяли участь представники вісьми столичних шкіл, були виявлені переможці змагань. Почесне третє місце дісталося школі № 130, яка перемогла гравців зі школи № 37 із рахунком 4:1. У вирішальній грі з таким самим рахунком команда школи № 319, на базі якої відкрився новий футбольний майданчик зі штучним покриттям, перемогла команду школи № 110. Цікаво, що тріумфатором турніру стала команда зі школи, в якій навчався Валерій Лобановський і яка носить його ім'я.

Приз кращому гравцю турніру отримав представник команди переможців, переселенець із Севастополя Микита Джамаль. Кращим воротарем було визнано учня школи № 130 Іллю Недоступа, кращим бомбардиром став Денис Козьма зі школи № 319.

Цьогоріч турнір відбувся вдруге поспіль. Його учасники отримали медалі, кубки, цінні призи та футбольні м'ячі від Федерації футболу України. На футбольний майданчик також завітали групи підтримки команд та однокласники Валерія Васильовича Лобановського, які навчалися разом із ним у 319-й школі, — Валентин Когут, Володимир Зуєв, Леонід Пушанко.

На урочистій церемонії закриття турніру з вітальним словом до його учасників звернулися перші віце-президенти ФФУ Вадим Костюченко та Олег Протасов і директор фізкультурно-оздоровчого центру «Голосієво» Олександр Музика.

«Ми висловлюємо подяку всім, хто був причетний до організації цього турніру, друзям Валерія Васильовича, його однокласникам, які сьогодні тут разом із нами, та всім учням, які взяли участь у змаганнях, — зазначив Вадим Костюченко. — Дозвольте від імені Федерації футболу України, президента ФФУ Андрія Павелка та головного тренера збірної України Андрія Шевченка привітати вас на цьому вже традиційному турнірі. Нехай ці призи та футбольні м'ячі, які ви отримали сьогодні в подарунок, дозволять вам ще більше вдосконалити свою майстерність, аби ви ще не раз зіграли на турнірі пам'яті видатного українського тренера Валерія Васильовича Лобановського».

«Мені пощастило працювати під орудою Валерія Лобановського, — сказав Олег Протасов. — Це був великий тренер. Я згадую його з повагою та теплотою. Він був фанатом футболу, це було його життя. Він ніколи не припиняв удосконалюватися. Тому я бажаю вам також не зупинятися, розвиватися, іти до своєї мети. Упевнений, у вас це вийде».

Спільні роки навчання з Валерієм Лобановським згадав його однокласник, Валентин Когут: «Ми — діти війни, тому в нас у той час не було таких майданчиків і м'ячів, як зараз. Але ми любили футбол, любили «Динамо» й ходили на його матчі. Пам'ятаю, як Валерій Лобановський записався в динамівську секцію, поклав бутси у валізу й пішов на тренування. У нашому класі він був найкращим учнем, відмінником. Це також допомогло йому стати тим, ким він у підсумку став і ким ми пишаємося».

Після урочистого закриття турніру почесні гості відвідали музей, розташований у кабінеті фізики школи № 319 і присвячений найвидатнішому її учню, Валерію Лобановському. Віднині окреме місце в музеї займатиме футболка національної збірної України з автографами її гравців, яку презентувала Федерація футболу України.