Вінницька обласна
асоціація футболу

Середа, 03 червня 2020, 03:10:45

Звернення громадян з приводу надання пропозицій щодо розвитку футболу, розбудови інфраструктури футбольного господарства та інші питання футбольної направленності приймаються з 9-00 до 18-00 у робочі дні за номерами телефонів - 067-430-17-94, 067-430-16-32, 067-430-19-90

Турнірна таблиця чемпіонату області серед аматорів

Вища ліга

ФК «Томашпіль» 14
ФК «Орлівка» 13
ФК «Факел» (Липовець) 12

Перша ліга

ФК «Горизонт» (Хоньківці) 24
ФК «Колос» (Махнівка) 17
ФК «Поділля» (Кирнасівка) 14

Кубок області

1/2 фіналу

     

Пропускають наступний тур

УВАГА! Через технічні роботи, пов'язані із запровадженням нової бази ФФУ, дані щодо дискваліфікованих гравців можуть відображатися некоректно.

До уваги керівників та тренерів аматорських команд нагадуємо Вам про Регламент:

Ст.46 п.1. Клуб зобов’язаний самостійно вести облік попереджень (жовтих карток), вилучень (червоних карток) та дисциплінарних санкцій, що застосовуються до футболістів та офіційних представників, і нести за це відповідальність.

 

Кращі бомбардири

БомбардириКлубІгорГоли (пен)

Вища ліга


     

Перша ліга (захід)

 


 

Перша ліга (схід)


     

За матеріалами сайту https://www.ua-football.com/

 

У союзні часи вінницька "Нива" була на хорошому рахунку, зірок з неба не хапала, але й на тлі інших клубів УРСР показувала гідні результати. Двічі вінничани вигравали чемпіонат республіки, в 1964-му і 1984-му роках, а в 1972-му і 1973-му тоді ще "Локомотив" навіть ставав володарем Кубка України.

Серед відомих футболістів, які залишили слід в місцевій команді, можна згадати Василя Раца, Стефана Решко, Валентина Трояновського, Віктора Прокопенка. З більш пізньої епохи 90-х грали за "Ниву" Сергій Попов, Сергій Нагорняк, Віталій Косовський, Олександр Горшков, Едуард Цихмейструк та Сергій Воронін, який до цих пір продовжує кар'єру в друголіговому "Калуші". Одним словом, традиції у клубу вагомі, але за часів незалежності стабільності йому не вистачало, що стало причиною навіть періодичної відсутності вінницького колективу на мапі професійного футболу країни.

З розпадом Союзу "Нива" була визначена до Вищої ліги, оскільки в українській групі другої ліги чемпіонату СРСР 1990 посіла високе п'яте місце. Однак в групі А команда посіла лише восьме місце серед десяти учасників, здобувши всього п'ять перемог в 18 матчах і стрімко опустилась в першу лігу. Саме тоді команду очолив В'ячеслав Грозний, завдяки чому "засвітився" перед відходом до московського "Спартака". Але в статусі головного тренера виводив "Ниву" назад в "вишку" вже Юхим Школьніков, під керівництвом якого вінничани регулярно вигравали медалі другої союзної ліги ще в 80-х.

У суперництві з шепетівським "Темпом" вінничани посіли перше місце і знову заслужили підвищення в класі у сезоні 1992/1993. У 42 турах "Нива" зазнала лише чотирьох поразок і закінчила той "марафон" тріумфом. На тому багажі вінницький клуб зумів показати й свій найвищий результат у Вищій лізі, ставши десятим в сезоні 1993/1994, першому після повернення. Правда розпочала сезон "Нива" важко, здобувши першу перемогу лише в п'ятому турі. Власне, 32 очка за підсумком сезону мали той таки "Темп", "Волинь" та "Верес", які і розділили місця з дев'ятого по дванадцяте. У тому чемпіонаті основними "двигунами" команди були Горшков, Косовський, Нагорняк, що і відкрило їм подальший шлях в більш сильні клуби.

У союзні часи вінницька "Нива" була на хорошому рахунку, зірок з неба не хапала, але й на тлі інших клубів УРСР показувала гідні результати. Двічі вінничани вигравали чемпіонат республіки, в 1964-му і 1984-му роках, а в 1972-му і 1973-му тоді ще "Локомотив" навіть ставав володарем Кубка України.

Серед відомих футболістів, які залишили слід в місцевій команді, можна згадати Василя Раца, Стефана Решко, Валентина Трояновського, Віктора Прокопенка. З більш пізньої епохи 90-х грали за "Ниву" Сергій Попов, Сергій Нагорняк, Віталій Косовський, Олександр Горшков, Едуард Цихмейструк та Сергій Воронін, який до цих пір продовжує кар'єру в друголіговому "Калуші". Одним словом, традиції у клубу вагомі, але за часів незалежності стабільності йому не вистачало, що стало причиною навіть періодичної відсутності вінницького колективу на мапі професійного футболу країни.

Вінницька Нива дев'яностих. Традиції кубкових перемог, але постійний регрес в чемпіонаті - изображение 1

З розпадом Союзу "Нива" була визначена до Вищої ліги, оскільки в українській групі другої ліги чемпіонату СРСР 1990 посіла високе п'яте місце. Однак в групі А команда посіла лише восьме місце серед десяти учасників, здобувши всього п'ять перемог в 18 матчах і стрімко опустилась в першу лігу. Саме тоді команду очолив В'ячеслав Грозний, завдяки чому "засвітився" перед відходом до московського "Спартака". Але в статусі головного тренера виводив "Ниву" назад в "вишку" вже Юхим Школьніков, під керівництвом якого вінничани регулярно вигравали медалі другої союзної ліги ще в 80-х.

У суперництві з шепетівським "Темпом" вінничани посіли перше місце і знову заслужили підвищення в класі у сезоні 1992/1993. У 42 турах "Нива" зазнала лише чотирьох поразок і закінчила той "марафон" тріумфом. На тому багажі вінницький клуб зумів показати й свій найвищий результат у Вищій лізі, ставши десятим в сезоні 1993/1994, першому після повернення. Правда розпочала сезон "Нива" важко, здобувши першу перемогу лише в п'ятому турі. Власне, 32 очка за підсумком сезону мали той таки "Темп", "Волинь" та "Верес", які і розділили місця з дев'ятого по дванадцяте. У тому чемпіонаті основними "двигунами" команди були Горшков, Косовський, Нагорняк, що і відкрило їм подальший шлях в більш сильні клуби.

 

Звертає на себе увагу і воротарська бригада, в якій що не ім'я - то легенда. Правда Віталій Циганков відомий поза межами Вінницької області лише тим, що є батьком нинішнього капітана "Динамо". А ось Володимир Циткін та Ігор Шуховцев залишили помітний слід в українському футболі.

У наступному сезоні в команді змінилося три тренери, а по ходу чемпіонату в іграх було задіяно 46 гравців. Саме в ході цієї чехарди отримав свій шанс Едуард Цихмейструк, який провів п'ять матчів. Нагорняк все ще був в "Ниві", він же став кращим бомбардиром з сімома голами за підсумками чемпіонату. Олександр Бобарико відпрацював з "Нивою" в 22 іграх, потім передав кермо влади на деякий час Юрію Ковалю, після чого вже приступив до роботи Сергій Морозов, який залишився у Вінниці надовго.

Почерком нового наставника у "Ниві" стали кубкові успіхи. Якщо чвертьфінал в 1995-му ще важко вважати заслугою цього тренера, то вже перемога над "Шахтарем" у сезоні 1995/1996 виключно досягнення Морозова. Історія з тим матчем, який намагалися провести протягом двох днів, до цих пір оповита завісою таємниці. Вірніше загадковими є обставини, при яких "гірники" нібито отруїлися напередодні поєдинку, а як кажуть близькі до тих подій очевидці, банально перебрали з алкоголем. Правда і фактору недооцінки з боку фаворита виключати не варто. Та й геройства Циткіна в серії пенальті назавжди увійшли в історію вінницького футболу, як і переповнені трибуни місцевого Центрального міського стадіону (0:0, 3:0 пен).

У чемпіонаті тим часом "Нива" не була такою успішною і лише на два очки випередила зону вильоту, яку склали СК "Миколаїв", "Волинь" і "Зоря-МАЛС". Команда славилася своєю обороною, пропускаючи лише трохи більше одного гола в середньому за матч. У загальній таблиці вона посіла шосте місце за кількістю пропущених голів, поступившись тільки командам топ-4 і "Зірці-НІБАС". Про атаку найкраще скаже той факт, що сім нападників команди забили лише дев'ять голів на сімох, що склало всього 32% від загальнокомандних зусиль. У четвірці кращих бомбардирів "Ниви" був лише один форвард, Андрій Головко, який забив стільки ж (4), що і захисник Леонід Гайдаржи.

Влітку 1996-го на цю команду очікував дебют в єврокубках! В статусі фіналіста національного Кубка "Нива" починала свій шлях у КОК з перемоги за сумою двох матчів над естонським "Таллінна Садам" (1:2 на виїзді і 1:0 вдома). У 1/16 фіналу було дві поразки від "Сьона", причому вдома з розгромним рахунком (0:4). Але в цілому складно було очікувати від аутсайдера вищої ліги серйозних досягнень, тим більше, що та кампанія в цілому для країни вийшла однією з найбільш провальних в єврокубковій історії. Всі представники покинули розіграш Кубка Кубків і Кубка УЄФА вже в першому раунді основної сітки, а "Шахтар" не зміг вийти навіть з групи Кубка Інтертото.

На жаль, але можливість засвітитися на міжнародному рівні стала піком для "Ниви" і сезон, що стартував (1996/1997) досі залишається останньою "елітною" згадкою в історії команди. Паша Касанов, який змінив Морозова на тренерському містку в літнє міжсезоння, не зміг домогтися хоча б повторення торішніх результатів. Програвши дві третини матчів і забивши всього лише 19 голів в 30 іграх, вінницька команда вилетіла в першу лігу. До рятівної зони було 11 очок і, якщо чесно, практично ні у кого не виникало особливих ілюзій з приводу того, що вильоту можна було уникнути. В останніх десяти турах "Нива" набрала лише чотири бали.

 

На стику дев'яностих і нульових вінницька "Нива" ще показувала ознаки конкурентоздатності на рівні другого за силою професійного дивізіону країни - п'яте місце в першому сезоні після вильоту, шосте в наступному, 11-е в сезоні 1999/2000. Однак все більш очевидним ставало те, що майбутнє на той момент вже ФК "Вінниця" безрадісне. Не додавала оптимізму і кількість організаційних скандалів навколо клубу. Сезон 2001/2002 "Вінниця" закінчила лише в одному очку від зони вильоту з першої ліги, а через рік все ж опинилася в компанії "Прикарпаття" і золочівського "Сокола", вилетівши до третього за силою дивізіону.

Правда взяти старт у новому чемпіонаті тому варіанту "Вінниці" не судилося, так як клуб був розформований і замінений ФК "Бершадь", який лише формально став правонаступником. Відродження футболу в місті сталося через чотири роки. Під прапором "Нива-Світанок" команда перший рік завершила в статусі середняка другої ліги, а в двох наступних сезонах боролася за вихід в першу. Успіхом ця боротьба завершилася в 2010-му і під керівництвом Олега Федорчука "Нива" піднялася в статусі, хоч і не зовсім за спортивним принципом, а через скасування ліцензії "Десни", що звільнило їй місце. Проте, стиковий матч з "Кременем" все ж мав місце і закінчився перемогою вінничан на нейтральному полі (2:0). У той же час "Нива" виграла експериментальний турнір ПФЛ Кубок ліги, розгромивши у фіналі "Гірник-Спорт" (4:0). З часів перемоги над "Шахтарем" і участі в єврокубках - це був максимальний тріумф.

На жаль, казка тривала недовго і вже по ходу сезону 2010/2011 один із значних інвесторів покинув команду, що позначилося на результатах. Мрія зробити той сезон тріумфальним і на трампліні піднятися в еліту так і залишилася в проекті. Сяк-так догравши сезон 2011/2012, "Нива" все ж заслужила право на збереження прописки в першій лізі. Але під час міжсезоння не стала подавати заявку для участі в новому чемпіонаті через відсутність фінансування.

 

Вінницька Нива дев'яностих. Традиції кубкових перемог, але постійний регрес в чемпіонаті - изображение 3

Чергове відродження сталося вже за підтримки генерал-майора СБУ Василя Вовка взимку 2016-го. У дебютному сезоні "Нива-В" посіла сьоме місце серед 17 учасників об'єднаної другої ліги, а в наступних двох чемпіонатах до останнього боролася за підвищення в класі. На жаль, поточний сезон вінничани почали провально, що змусило піти в чергову "перебудову" перед зимовою паузою.

Вінницька Нива дев'яностих. Традиції кубкових перемог, але постійний регрес в чемпіонаті - изображение 4

Відсутність належного фінансування змушує робити серйозну ставку на власні кадри, що залишає надію на прогрес лише в середньостроковій перспективі. Однак уже сама стабільність виступів на професійному рівні - це те, що вінницький уболівальник дуже цінує, мріючи про колишню славу.

Новини ФК «Нива»

logoNiva

Партнери

ffu logo

upl logo

pfl logo

duflu

aafu

utufu

apfu

Вітаємо з Днем народження

04.06 - Воронюка Андрія
04.06 - Лісового Миколу
06.06 - Ціону Анатолія
07.06 - Михальчука Ігоря
10.06 - Комлєва Володимира
12.06 - Самкова Георгія
14.06 - Пройчева Олександра

Фотогалерея: найяскравіші моменти

Відео: Ви маєте це побачити