Рахунок першого матчу, в якому Шахтар мало безліч моментів забити, залишав неприємний осад. Начебто і показали хороший рівень футболу, але нулі - це, звичайно, не те, на що розраховував Мірча Луческу. Румунського фахівця, критикували за зайву прихильність до Фреду зважаючи на останні події, але сьогодні ми переконалися, що тоді були тільки квіточки. Вчора невтішні прогнози для бразильця підтвердилися знову, проте на столі керівників донецького клубу офіційних документів від УЄФА досі не послідувало. Можна тільки уявити собі вираз головних осіб Фенербахче, коли вони побачили стартовий склад суперника.
Слід віддати належне настрою і психологічному переконання Луческу, який зумів абстрагуватися сам і абстрагувати своїх підопічних від навколофутбольних речей. Донеччани вибігли на поле дійсно довести, що їх місце в груповому раунді Ліги чемпіонів, і заспокояться вони тільки тоді, коли досягнуть своєї мети. Мотивація, звичайно, зашкалювала, тож туркам можна було тільки позаздрити. Втім, перший хороший момент вдалося створити дещо пізніше, коли Шевчук на пару з Гладким вивели Тейшейру на забійну позицію, з якою Алекс перевірив Деміреля на пильність.
Згаданий епізод був першим дзвіночком для турецької оборони, але, судячи з обставин, не останнім. Через короткий відрізок часу Срна виконав відмінний простріл з правого флангу, а Гладкий, відкрившись на ближній штанзі, одним дотиком пробив Деміреля ударом у ближній кут. Пропустивши, Канарки став грубити, в результаті чого замість конструктиву в їх діях з’явилася паніка, яка віддаляла їх від мети зрівняти рахунок.
Правда, після перерви Фенер постав зовсім іншим колективом. Колективом, який не боїться йти вперед великими силами і, що найголовніше, ризикувати. Цей ризик міг бути виправданим, якби гості краще розпорядилися створеними можливостями. Можна згадати удар Нані зі штрафного, коли з’явився з нізвідки Соу ледь не перехитрив Пятова або ж чудесне везіння імені Бруну Алвеша і Кьяер.
Надовго, втім, команди Вітора Перейри (якого до того часу вже видалили за хамство щодо Фреда) не вистачило, і вже буквально наступний тлумачний випад донеччан, на час віддали ініціативу супернику, виявився ключовим. Марлос на швидкості увійшов у штрафну, де його збив Демірель, напитав на себе і своїх партнерів біду. Даріо Срна не дозволив собі промахнутися з 11-метрової позначки, розвівши м’яч і голкіпера по кутах. Гірники продовжували гнути свою лінію і тікати в блискавичні випади. Один з таких завершився тим, що Алекс Тейшейра прискорився зі своєї половини поля, після чого зблизився з воротарем і не без частки везіння під ним пробив.
Після такої ляпаси суперник прийти в себе вже не міг, хоча парочку непоганих шансів все ж знайшов у собі сили створити. Що не кажи, але Фенербахче заслужив хоча б на одне взяття воріт, проте доля в цей вечір благоволила тільки одній команді. Шахтар зовні без труднощів пройшов передостанній бар’єр до групового раунду Ліги чемпіонів.
Голи: Гладкий, 25, Срна, 65 (з пенальті), Тейшейра, 68
