Найкращими на стартових хвилинах були футболісти будь-якої з команд, а вболівальники Севільї. Аж до першого гола можна було насолодитися красою хорового співу, але не футболу. І господарі, і гості намагалися взяти м’яч під свій контроль, що не загострюючи гру. Та й гол став наслідком технічної помилки Малишева у власному штрафному майданчику, якою скористався Гамейро - 1: 0. Це був перший і єдиний удар в створ воріт Пятова в першому таймі.

Шахтар розумів, що забивати потрібно вже не один, а два м’ячі. Але руки не опустив, хоча щодо перспективні випади стали завершуватися ударами тільки ближче до перерви. А успіх принесла контратака, яка стала вже фірмовим почерком Шахтаря у нинішній єврокампанії. Марлос підхопив м’яч на своїй половині, а оборону розрізав майстерно, вивівши Едуардо один на один - 1: 1.

Другий тайм - знову швидко пропущений м’яч. І дуже схожа на донецьку контратака Севільї, яку завершив все той же Гамейро - 2: 1. Власне, завдання Шахтаря від цього набагато складніше не стала - другий м’яч все одно потрібно було забивати. Інша справа, що і іспанці зробили висновки і швидкості не скидали, намагаючись бити якомога частіше. І гол Маріано Феррейри, який потужно пробив у дальній нижній кут чи можна було назвати випадковим - 3: 1.

Тільки після цього Луческу відправив розминатися Веллінгтона Нема і Бернарда. На той час, коли один з них з’явився на полі, Емері вже встиг поміняти свого лівого захисника. Але і поява Ескудеро, і вихід Бернарда були вже статистикою, що не впливала на головний підсумок цього протистояння. У фінал Ліги Європи втретє поспіль вийшла Севілья.