Перед матчем Паулу Фонсека сказав, що, ймовірно, саме сьогодні зробить перша зміна в складі, порівняно з першими двома офіційними матчами. Однак, мабуть, в останній момент Фонсека передумав і виставив тих же 11 футболістів, що і проти Динамо і Зірки. Хоча в процесі підготовки до поєдинку португалець все ж розглядав варіант з Тайсоном на лівому фланзі півзахисту, і парою Селезньов – Едуардо попереду. Отже, Бернард при такому розкладі опинився б на лавці. Враховуючи всі подальші події на футбольному полі можна стверджувати – вибір тренера виправдав себе. Бернард провів просто чудовий матч, ставши головним його героєм.
Перший тайм можна розділити на три частини. Перша виявилася жахливою для Гірників. Гості притиснули українців до їхніх воріт, і створювали напругу біля володінь П’ятова. Як підсумок – вихід один на один Герндта (наш голкіпер зблизився з нападником і змусив того пробити як-небудь – сейв на рахунку П’ятова), а також 5 кутових у виконанні швейцарців за 7 стартових хвилин. На щастя, все обійшлося, і гра поступово вирівнялася. Втім, у ці хвилини було абсолютно незрозуміло, за рахунок чого Шахтар збирається змінити хід матчу і, принаймні, налагодити контроль над м’ячем. Виходи з захисту у виконанні Шахтаря виглядали так убого, що здавалося нічого хорошого в цей вечір взагалі чекати не варто.
Втім, друга частина тайму докорінно відрізнялася від першої. Спочатку гра вирівнялася, на 18 хвилині лайнсмен, схоже, помилково зафіксував офсайд у Тайсона, коли забивав Едуардо, а на 27 хвилині господарі відкрили рахунок: феноменальна розрізна передача Фреда закінчилася виходом один на один від Бернарда, який обіграв воротаря і забивав вже у порожні ворота. Окрім цього був ще один момент, в якому по черзі могли забивати Едуардо (нереалізований вихід один на один), і Марлос, з добиванням якого впоралися захисники.
У третій же частині першої половини матчу було повне затишшя: Шахтар збавив оберти і грав обережно, у Янг Бойз вже нічого не виходило попереду. А тому перший тайм закінчився з рахунком 1:0.
Другий тайм розпочався так само спокійно. Шахтар відсунув гру від своїх воріт, але вперед особливо не втік. Команда Фонсеки відверто вичікувала. І дочекалася, можливо, ключового моменту всього протистояння: Вилотич припинив спокій на полі фолом на рівному місці на Бернарда, за що отримав другу жовту. З цього моменту і до фінального свистка Янг Бойз лічені рази переходив центр поля. А коли все ж перейшов – отримав другий гол на контратаці: Бернард відібрав м’яч біля своїх воріт, хитнув суперника, і здорово віддав вперед. Далі все закінчилося феноменальною комбінацією, яку Селезньов закінчив ударом у порожні ворота – 2:0. До цього моменту господарі могли забити в дуже вигідних епізодах, але Едуардо знову не реалізував вихід сам на сам, а Марлос, познущавшись над обороною суперника, елегантно перекидав воротаря, але м’яч влучив у штангу.
До кінця матчу Шахтар не відпускав суперника, і дуже хотів забити третій гол. На жаль, команді Фонсеки не вдалося цього зробити, але 2:0 у домашньому матчі – теж досить непогано.
