Інтерв'ю з вихованцем ВОДЮСШ "Нива" (Блохіна Бєланова),
Владиславом Погорілим.
1. У скільки років батьки привели Вас на футбол?
- На футбол я пішов сам, у 7 років. Тоді я був у першому класі. Пам'ятаю, як до класу зайшов чоловік та сказав, що він набирає дітей в команду "Темп".
Після уроку я підійшов до нього та записався у секцію.
2. Хто був у Вас першим тренером?
- Мій перший тренер - Кривов'язюк Микола Митрофанович. Він був моїм першим тренером у ВМПДЮ.
Після перших футбольних кроків в ВМПДЮ, я перейшов до СДЮШОР "Нива", потім назва змінилася на «ВОДЮСШ Блохіна та Бєланова».
Там моїми тренерами були: Вишталюк Валентин Юрійович, Бобрівський Андрій Андрійович, Подзігун Іван Афанасійович, Загоруйко Микола Миколайович
та Дусанюк Олександр Васильович.
3. Коли Ви грали за ВОДЮСШ «Блохіна та Бєланова», Ви двічі виходили в стики на команду АФК «Скала» і двічі Вам не вистачало одного забитого голу, щоб потрапити у фінальну частину. На вашу думку, чому так?
- Так, пам'ятаю, як ми грали стикові матчі в групі U-14, на виїзді ми програли 2:0 моршинцям, у нас ще тоді була "червона" картка.
Але у тому матчі ми створювали багато моментів, яких, на жаль, не вдалося реалізувати. А удомашньому матчі, ми обіграли іх з рахунком 1:0, та теж було дуже багато моментів, щоб забити.
Моя думка, що трохи не вистачило везіння, тому що дивлячись на гру, ми ні в чому не поступалися, а моментами і перегравали суперника!
В наступному сезоні таж сама історія.
4. Як поставилися тренера і вже колишні партнери по команді до Вашого переходу до ФК "Шахтар"?
- Тренерський колектив сприйняв новину дуже добре, тому що не кожному дається такий шанс у житті.
Тож всі були «за»! Так й колектив футболістів, у нас тоді був дуже згуртований і всі хлопці підтримали мій перехід.
5. Чи підтримуєте Ви ще спілкування з тренерами та одноклубниками ВОДЮСШ "Нива" ("Блохіна та Бєланова")?
- Спілкуюсь Вішталюком Валентином Юрійовичем. Він завжди цікавиться моєю грою, як у мене все відбувається у футбольному плані.
Людина, яка завжди тобі дасть правильну пораду, іноді й сам дзвоню йому, щоб почути якусь пораду або навіть необхідну підтримку від нього.
Мені здається, що у Валентина Юрійовича таке ставлення до вихованців, тому що він сам багато де пограв і багато чого добився своєю працею.
Багато з ким спілкуюся з хлопців, а саме з Пашою Форманюком, Владом Чигріном, Нікітою Бефортом, Нікітою Бахматом, Вовою Вербою.
6. Чи притягуєтеся до тренувань з першою командою "Шахтаря"?
- Так, досить часто, три раза на тиждень.
7. Розкажіть трохи про рівень гри команд в Юнацькій Лізі Чемпіонів
- Рівень команд у цьому турнірі дуже високий, оскільки це найкращий турнір у світі.
Навіть юнацька Ліга Чемпіонів не зрівняється з будь-яким турніром чи чемпіонатом України.
Тут грають найкращі команди своїх країн. Не просто грати з улюбленою командою в цьому турнірі, тому що сюди потрапляють,
повторююсь найкращі команди.
І рівень гри зовсім інший, ніж у тому ж Чемпіонаті України u-19. Можу сказати, дуже не просто грати у Юнацькій Лізі Чемпіонів
8. Чи важко конкурувати з гравцями шахтаря U-19?
- Безумовно важко, тому що "Шахтар" - найкраща команда України у будь-якій віковій категорії.
В академію приїджають одні з найкращих футболістів свого віку. Але здорова конкуренція - це завжди добре.
Бо коли є конкуренція, то ти ростеш у футбольному плані.
9. Наскільки відрізняється тренувальний процес від Вінницької школи?
- Тут зовсім інший тренувальний процес ніж у Вінниці, тому що тут академія, тут усі юнаки живуть на базі, чого нема у Вінниці.
У Шахтарі зовсім інший підхід до тренувань та до ігор, можна сказати до всього. Так що тренувальний процес відрізняється.
Не можу сказати на скільки відрізняється, тому що у всіх гравців він різний.
10. Чи плануєте Ви повернутися у Вінницький футбол? Наприклад, ПФК Нива.
- Чесно, у планах такого немає. Але це - футбольне життя, ніхто не знає, як воно буде надалі.
Хоча, можна повернутися і трохи пограти при рідних трибунах у 35-40 років.