Збірна України виконала програму мінімум – здобула путівку до 1/8 фіналу молодіжного Чемпіонату світу. При цьому команда Олександра Петракова настільки впевнено виграла свою групу, що тепер всерйоз розглядається як один з фаворитів турніру. Загальному настрою піддались і самі футболісти, які в коментарях організаторам форуму згадують приказку про солдата, який мріє стати генералом. Проте не варто бігти поперед потягу. І в 2001-му, і в 2005-му збірна України також виходила з групи, але далі першого раунду плей-офф пройти не змогла.

В першому випадку фактично без шансів поступились Парагваю. Ту поразку можна було пояснити тим, що суперник грав майже в себе вдома (Мундіаль-01, нагадаємо, проходив в Аргентині), тоді як українці хоч і акліматизувались, та все ж не виглядала таким свіжими, як парагвайська команда. А ось через чотири роки збірна Олексія Михайличенка явно недооцінила збірну Нігерії і поступилась завдяки єдиному голу майбутнього динамівця Тайє Тайво. Так, силу африканської збірної підтвердив її вихід до фіналу того Чемпіонату, однак і команда Алієва та Мілевського вважалась претендентом на медалі.

Тож, якщо Коваленко, Чумак, Лучкевич та компанія налаштовані перевершити досягнення своїх попередників, а може й замахнутись на щось більше, то в першу чергу повинні поставитись з усією відповідальністю до свого наступного суперника - Сенегалу. Головною особливістю африканських команд є їх непередбачуваність. Вони можуть як провалитись в окремо взятому матчі, так і здивувати потужною грою. Можна не сумніватись, сенегальські футболістів будуть битись за своє майбутнє, адже для них Чемпіонат світу – це прекрасна нагода переїхати до більш багатих країн.