У вінницькому спорткомплексі «Колос» влаштували футбольні змагання серед ветеранів, присвячені Дню ЗСУ. Турнір організувала обласна Асоціація футболу, а підтримали територіальна організація «Колос» і меценати. Вікові футболісти були раді можливості зустрітися із друзями та позмагатися. Деякі із них наголошували, що фізична культура і спорт продовжують їм життя.

Нагороди всім учасникам

Стартували чотири колективи: «Кристал» (Вінниця), добровільне формування територіальної громади (Крижопіль), ДФТГ (Якушинці) і тероборона «Південь». Вони грали за кубковою системою.

Матчі проходили напружено, в цікавій боротьбі. В стартових іграх якушинецькі футболісти обіграли «Південь» — 8:2, а крижополяни подужали «Кристал» — 4:3. В матчі за бронзу вінничани поступилися «Півдню» — 3:4. А Крижопіль в фіналі програв команді з Вінницького району — 0:7.

На нагородженні всі учасники отримали Кубки і медалі, а найкращі футболісти в своїх командах – ще й нагороди від меценатів.

58-річний Петро Трач (Крижопіль) регулярно займається спортом, тренується і підтримує форму. Причому виступає за команду не лише у футбольних ветеранських баталіях, але й і волейбольних. Він прокоментував, із чим пов’язана поразка із великим рахунком в фіналі турніру.

— В нашій територіальній обороні є хороші хлопці, спортсмени. Але як футбольна команда, вони незіграні. Вперше виступали в такому складі. Хоча подекуди беремо участь у ветеранських змаганнях, — сказав Петро Трач.

Тренується разом із молоддю

70-річний вінничанин Анатолій Ковальчук грав за «Кристал» і був керівником цієї команди. Він стояв на воротах.

— Грою ми задоволені. Забивали і пропускали; це були футбольні гойдалки. А ось результат у турнірі для нас не був важливим, — сказав Анатолій Ковальчук.

В футбол він грає стільки, скільки себе пам’ятає. Це улюблене хобі пенсіонера.

— Думаю, що заняття спортом продовжують життя. В 70-х і 80-х роках «Кристал» був одним із лідерів аматорського футболу Вінниці. Я тоді грав за нього. Ми зберегли цей бренд і нині виступаємо під назвою «Кристал» вже на ветеранському рівні, — додав Анатолій Ковальчук.

Він розповів, що регулярно грає вихідними на стадіоні школи № 35, причому не лише голкіпером.

— Там разом грають всі — від молоді до пенсіонерів. Хто прийшов — всіх пускають, якщо немає повітряної тривоги. Проти футболістів молодого і середнього віку боротися складно, але цікаво, — наголосив Анатолій Ковальчук.

Змагаються на європейському рівні

У команді із Вінницького району не було футболістів середнього віку, а вік наймолодшого сягав 50 років! Найстаршим в команді чемпіонів виявився 68-річний полковник служби безпеки у відставці Олександр Швартацький.

— В двох матчах я загалом забив чотири голи. Мінімум раз на тиждень граю в футбол у спортзалі. Обов’язковою є і ранкова зарядка, — сказав Олександр Швартацький.

Він розповів, що під час війни футболісти команди тероборони Якушинців регулярно грають у ветеранських змаганнях. Причому не лише у місцевих, а навіть у європейських! Зокрема, у щорічному міжнародному турнірі у Варшаві на честь загиблого польського поліцейського. Там вони представляли не лише Вінниччину, але й всю Україну.

Готові повернутися до тероборони

Одним із лідерів Якушинецької команди був 62-річний доцент Вінницького педуніверситету Віктор Романенко. Він розповів, що ніколи не займався футболістом професійно, але любить будь-яку спортивну гру із м’ячем.

— В фіналі ми подужали із великим рахунком суперника завдяки нев’янучій майстерності наших футболістів і регулярним тренуванням. Далася взнаки й практика. Ми тренуємося повсюди — і в залах, і на відкритих майданчиках, і на гімнастичних містечках, — повідомив Віктор Романенко.

Взагалі гравці команди Якушинців тренуються в двох різних місцях, лише іноді й збираються разом.

— Я живу у Сосонці. В колективі також є гравці із Вінниці, Якушинців та інших населених пунктів. На початку війни вони входили до тероборони. Зараз майже всі наші футболісти — пенсіонери. Але за потреби готові знову стати на захист своєї громади. За допомогою спорту дбаємо про свою фізичну форму, — розповів Віктор Романенко.