Лобановський народився в Києві, де і почав кар’єру футболіста. З 1957-го по 1964-й виступав у складі київського Динамо, разом з яким виграв Кубок СРСР і золоті медалі чемпіонату. Вважався одним з кращих крайніх форвардів першої половини 60-х років. Після Динамо виступав за одеський Чорноморець і донецький Шахтар. Зіграв 258 матчів, забив 71 м’яч.

У 1968-му почав тренерську кар’єру в дніпропетровському Дніпро, який вивів у вищу лігу чемпіонату СРСР. У 1973-му став тренером київського Динамо, яке очолював з перервами 21 рік. Під його керівництвом біло-сині двічі вигравали Кубок Кубків, Суперкубок Європи, тричі доходили до півфіналу Ліги Чемпіонів, вісім разів ставали чемпіонами СРСР і п’ять разів чемпіоном України. Під його керівництвом Олег Блохін та Ігор Бєланов ставали володарями Золотого м’яча. У 1988-му очолювана Лобановським збірна СРСР дійшла до фіналу Чемпіонату Європи, в якому поступилася збірній Нідерландів.

Валерій Лобановський помер 13 травня 2002 в Запоріжжі. Сьогодні на Байковому кладовищі в Києві, де похований тренер, розпочнеться мітинг пам’яті, який продовжиться біля стадіону Динамо.