Враховуючи, що цей поєдинок буде для нашої збірної останнім на очах рідної публіки аж до старту чемпіонату Європи-2016, за логікою, ця зустріч мала бути б сповненою відчуття урочистості. Проте ще напередодні якоїсь особливої атмосфери навколо поєдинку не відчувалося. Очікування такі, наче перед рядовим «товарняком». Не додає інтересу й звістка про те, що не приїхали до Києва лідери суперників – Ґарет Бейл та Арон Ремзі. Без них валлійці виглядають неконкурентними навіть на фоні української команди, яка теж гратиме без лідера – Євгена Коноплянки.

Зрештою, хотілося б помилятися і вірити, що в останню мить глядач емоційну складову нинішнього матчу таки усвідомить. Вкрай важливо, щоб «Олімпійський» ввечері не пустував. Гравці мають відчути, що кожен їхній матч привертає величезну увагу. Такі речі, звичайно, не додадуть майстерності, але натхненням Михайла Фоменка і його підопічних сповнять.