Юрій Вернидуб зробив ставку на той же склад, який кував нічию з Фенербахче. Шевченко зайняв місце у воротах, перед ним розташувалася четвірка захисників в особі Соболя, Форстера, Сівакова та Каменюки. Чайковський знову повернувся в основу, де склав дует опорників з Гречишкіним. Караваєв і Петряк намагалися атакувати флангами, а Любеновіч розташувався під єдиним форвардом Петряком.
Жозе Моуріньо, як і очікувалося, всіх найсильніших на поле з перших хвилин не випустив. Ромеро розташувався в рамці; Рохо, Бейї, Смоллінг і Фосу-Менса – це квартет оборонців; Погба, Феллайні та Мата створили трикутник в центрі поля; Златан – єдиний нападник, Лінгард і Рашфорд – вінгери.
МЮ не тільки дебют гри, але і перші хвилин сорок провів дуже вальяжно, мабуть, очікуючи, що луганчани заб’ють самі собі. Однак чорно-білі коти не тільки діяли сконцентровано, а й не забували вибігати в контратаки. Саме Зоря створила перший вартий уваги момент у матчі. Петряк на лівому фланзі зробив передачу назад на Любеновіча, який в дотик пробивав метрів з п’ятнадцяти вище рамки. Для УПЛ це шанс на загострення. Для Олд Траффорду – гольовий момент, який потрібно було завершувати ударом у ствір.
Як розбиратися з такими можливостями, трохи ближче до середини тайму показав Рашфорд. Після подачі кутового і рикошету в руку від когось із луганчан м’яч відскочив до Рашфорда, який відправив м’яч у поперечину. Перед цим, до речі, вирішив пробити Златан, не знайшовши можливості для розвитку атаки низом. Гречишкін постелився під м’яч, від якого він пішов на кутовий.
Нейтральний глядач, по ідеї, повинен був виключити матч хвилині десь на тридцятій, бо обидві команди не показували взагалі нічого. Дияволи продовжували грати пішки, Зорю це влаштовувало. У підсумку, за стартові 45 хвилин глядачі не побачили ударів у ствір взагалі.
Ближче до кінця тайму не покидало відчуття, що луганчани починає задихатися, чим постарався скористатися суперник, створивши кілька перспективних моментів. Перший з них на гостьові ворота привіз Соболь, коли почав необдумано зміщатися до центру біля свого штрафного. Едуард м’яч втратив, була миттєва відповідь у вигляді подачі Погба з правого флангу і удару Мати, однак м’яч пройшов вище цілі. Слідом вже не втримали Лінгарда, який пробивав метрів з одинадцяти головою, але влучив у стегно Форстеру. А потім Чайковський втратив Мату на правому куті свого штрафного, той виконав гострий простріл, проте партнери підстрахували Ігоря, заблокувавши передачу іспанця. На щастя, вистояти до перерви вдалося не в останню чергу завдяки марнотратству самих британців.
Другий тайм доводилося зустрічати з думками про фізичні кондиції луганчан, при тому, що супернику було куди додавати. І як знати, куди б завела доля Зорю, якби команда Вернидуба один із двох шикарних шансів у контратаках відразу після перерви. Перший з них перервався на Соболі, не побачив віртуальної офсайдної лінії при чисельній перевазі. Другий шанс стався завдяки шикарному фланговому проходу Караваєва, який не помітив не своєму шляху Рохо, і подачею в центр штрафного. Любеновіч в підкаті тягнувся до м’яча, проте дістати так і не зумів.
МЮ продовжував додавати, але Зоря всіма правдами і неправдами продовжувала тримати оборону. Колись із проблемами, колись користуючись розконцентраваністю суперника, але нулі на табло продовжували гріти душу. А луганчани ж могли виходити вперед. Пауліньо дали прийняти м’яч у штрафному і той завдавав з розвороту блискучий кручений удар під праву стійку. Ромеро коштувало чималих зусиль, щоб перевести загрозу на кутовий.
Юнайтед після цього відразу ж забив. Петряк з Чайковським на лівому краю оборони втратили Фосу-Менса, той виконав передачу в штрафний майданчик на Руні, але пробив Уейн в дотик дуже незграбно. Проте цього вистачило, щоб Шевченко сіпнувся на стрічці і виявився відіграним. М’яч вдало відскочив до Ібрагімовича, боротьбу з яким Каменюка у зв’язку з перепадом у зрості навіть не вступав, який головою переправив снаряд у рамку.
До честі луганчан, пропущений м’яч не похитнув психологічно команду, і Зоря все так само боязко, але все ж намагалася зачепитися за м’яч на чужій половині поля. Ці хвилини, коли гості йшли вперед, зізнатися, навіть більше радували, ніж тотальна оборона при нулях на табло. Так, не вдалося відігратися, але чи у багатьох з нас були надії на важкі для МЮ 1:0 після фінального свистка? Дивимося вперед з оптимізмом, головне – не втрачати взятий темп.
