Тріумф футзалісток Махнівки

Жіночий футбол на Вінниччині стрімко прогресує. Недарма одразу два колективи нашого регіону грають на рівні майстрів. Зокрема, у першій лізі регулярного чемпіонату України. Це ОДЮСШ Блохіна-Бєланова (Вінниця) і «Колос» (с.Махнівка, Козятинський район). Не дивно, що чемпіонат області з футзалу серед жінок – це завжди яскраво, емоційно і непередбачувано.

Вольова перемога фавориток

На старт турніру не вийшов один із потенційних фаворитів – команда ОДЮСШ Блохіна-Бєланова. Напередодні чемпіонату області частина цього колективу (під брендом ФК «Вінниця») виграла домашній чемпіонат України з футзалу серед дівчат до 17 років. Тому, можливо, новоспечені чемпіонки вирішили відпочити. Натомість наше місто представила команда гуманітарно-педагогічного коледжу.

Шість колективів були розбиті на дві групи. Переможниці зустрічалися в фіналі. Ними стали «Колос» (с.Махнівка) і «Сугатинка» (с.Сугаки, Могилів-Подільський район).

На диво, фаворитки досить швидко пропустили аж три м’ячі від андердогів. Здавалося, справа майже зроблена! Але поступово більш досвідчена команда із Козятинщини перехопила ініціативу і почала постійно тиснути на ворота суперниць. Таким чином вона спромоглася не лише зрівняти рахунок. Але й на фініші вирвати перемогу – 5:3. До речі, гра була досить жорсткою і супроводжувалася великою кількістю падінь і дрібних фолів.  

Легіонерки зі столиці

В складі «Колосу» виступали не лише місцеві футболістки, але й іногородні «легіонери». 19-річна Лілія Юзвенко дебютувала в цій команді. Дівчина родом із Білої Церкви (Київська область), мешкає у Києві, але приїздить на тренування до Махнівки.

– До цього я грала в футзал за столичні команди, в тому числі й вищої ліги. Також мала контракт із клубом вищого дивізіону із великого футболу «Ятрань» (Умань). Але через травму не змогла там закріпитися. Тому й пристала на пропозицію керівників «Колосу», – розповідає Лілія Юзвенко.

На думку Лілії, під час фіналу спочатку далося взнаки те, що у «Колосу» багато нових футболісток. Мовляв, новачки ще не встигли зігратися – через це майбутні чемпіонки спочатку поступалися в рахунку.  

Школярки у колективі

Срібні призерки також раділи медалям. 15-річна учениця Вінницької школи № 27 Аніта Решетнікова тренується у спортшколі Блохіна-Бєланова. Але разом із кількома іншими партнерками по команді погодилася виступити на чемпіонаті області за «Сугатинку».

– Я займаюся футболом три роки. Граю півзахисником, іноді забиваю голи. Маю досвід боротьби зі старшими дівчатами. Тому жодних проблем на чемпіонаті не виникало, – каже Аніта Решетнікова.

Школярці подобається ходити на тренування. З наступного сезону вона дебютуватиме за команду школи Блохіна-Бєланова у жіночому чемпіонаті України.

– Регулярно дивлюся матчі Ліги чемпіонів та провідних європейських чемпіонатів. Рівняюсь на кращих гравців вінницької жіночої команди майстрів, беру із них приклад, – додає Аніта Решетнікова. – Буває, ганяю м’яча в дворі з хлопцями. Багатьох юнаків дивує, що я знаю багато технічних прийомів і можу їх обіграти.

«Футбол – жіноча справа!»

Бронзові нагороди виборола ще одна команда Козятинського району – ФК «Глухівці». Вони дісталися їй без боротьби. Команда гуманітарно-педагогічного коледжу відмовилася сперечатися за третю сходинку, бо прагнула грати лише у фіналі.   

21-річна захисниця Вікторія Сидоренко (Глухівці) виступає за «Колос» у першій лізі. Але на чемпіонаті області допомагала колективу ФК «Глухівці» рідного села.

– Ми задоволені результатами чемпіонату області. Програли лише землякам із «Колосу» – 1:4. Проте розгромили калинівчанок – 8:0, – каже Вікторія Сидоренко.

Віка грає в футбол десять років. Була чемпіонкою України серед дівчат до 16 років, вигравала медалі іншого гатунку на аналогічних чемпіонатах.

– Вважаю, що футбол – це жіноча справа! Я ним живу. Мрію стати професійною футболісткою і грати за кордоном. А поки навчаюся на вчительку фізичного виховання у Вінницькому педуніверситеті, – продовжує Вікторія Сидоренко. – Кумирів у мене в футболі немає. Підвищую майстерність на тренуваннях, а також бігаю кроси.

 «Як єдина родина»

Капітаном команди гуманітарно-педагогічного коледжу Юлія Мартинюк стала через те, що любить відповідати не лише за себе, але й за партнерок. 20-річна футболістка – родом із селища Вапнярка (Томашпільський район).

Юля прагне стати футбольним тренером, для цього продовжить навчання у педуніверситеті.

– В футболі я вісім років. Нинішня команда – як єдина родина. Вже тривалий час тренуємося у викладача нашого коледжу Євгена Мельника, – розповідає Юлія Мартинюк.

Дівчина хоче виступати за професійний клуб. Каже, що для цього не варто чекати запрошень. А необхідно самій пробивати дорогу, підвищувати кваліфікацію.

– Я не лише дивлюся поєдинки професійних команд і жіночої збірної України по телевізору. Але й на запрошення друзів відвідую матчі вінницьких чоловічих аматорських клубів, – завершує капітан вінницької команди.